Що таке ДЦП

Ця стаття розкриває основні поняття про ДЦП, симптоматику з періоду дитинства. Також, описані основні форми захворювання і їх градація щодо вікових категорій.

Дитячий церебральний параліч (ДЦП)

Дитячий церебральний параліч – важке захворювання, яке і донині зустрічається у великого відсотка новонароджених. ДЦП повністю змінює життя і батьків, і дитини. Потрібно знати ряд особливостей цієї хвороби і те, як з ними справлятися. Не менш важлива просвітницька робота серед молодого населення, яке планує народження дитини.

 Варто зауважити, що говорячи про хворобу ДЦП, ми будемо обговорювати цілий синдромокомлекс, а не одне захворювання. Причинами можуть слугувати як травма немовляти при народженні, так і неправильний розвиток плода. Виходячи з цього можемо вказати, що дитячий церебральний параліч – це система синдромів різного характеру, які виникли в результаті травматизації немовляти при народженні, або через паталогічна розвитку плода під час вагітності. Прояви ДЦП можуть бути самими різними: психічні особливості, порушення когнітивної сфери, розлади опорно-рухової системи. Також, існує гіпотеза, що ДЦП – генетичне захворювання.

Фізіологічна основа травматизації, яка здатна привести до таких тяжких наслідків як дитячий церебральний параліч, така: відбувається необоротне органічне ушкодження мозку, а саме пошкодження клітин кори в слідстві тривалого кисневого голодування. Подібне може бути результатом гіпоксії або асфіксії плода, а також механічної травми в допологовий або післяпологовий період. Таким чином, можна визначити, що синдромом ДЦП є хронічно не прогресуючий синдромокомлекс, представлений порушенням опорно-рухового апарату на тлі аномалій головного мозку.

Дитячий церебральний параліч (ДЦП) — це хронічне захворювання головного мозку, що має не прогресуючий характер, який включає в себе цілий ряд симтомокомплексів: порушення рухової сфери та вторинних відхилень, які виникають внаслідок недорозвитку або пошкодження структур головного мозку в період вагітності чи пологів. Не дивлячись на високі досягнення сучасної медицини та профілактичних заходів, дитячий церебральний параліч має достатньо високе число хворих – 1,7 – 5,9 на тисячу новонароджених дітей. Хлопчики боліють частіше, ніж дівчатка в співвідношенні – 1,3:1.

Особливості розвитку дитини з ДЦП

Для ДЦП характерні порушення рухової, довільної, м’язової активності, а також іноді може страждати інтелектуальна сфера, мова, емоційно-вольова сфера особистості, зір та слух. Деякі симптоми захворювання можуть залишатися протягом усього життя і є причиною інвалідності людини.

Дитина з такими особливостями у розвитку, протягом всього життя стикається з цілою низкою специфічних фізіологічних і психологічних труднощів. Підтримка батьків і оточуючих людей, безпосередньо впливає на якість життя і психологічний комфорт малюка. Отримання освіти та самореалізація дітей з особливостями у розвитку, вимагає від суспільства толерантності і терпіння, від педагогів – наявності знань про особливості розвитку і специфіки роботи з ними.

Симптоми та стадії захворювання

Перейшовши до конкретизації особливостей цієї недуги, слід виділити його основну симптоматику. Першими і явними ознаками виступають:

• Деформація скелета.
• Лабільність м’язового тонусу – м’язи або занадто розслаблені, або занадто напружені.
• Переважні руху однією рукою у віці до 18 місяців.
• Патологія рухів: або занадто різкі, або занадто мляві.
• Затримка розумового розвитку.
• Часті судоми.
• Проблеми з мовним апаратом – діти не можуть говорити, виникають також проблеми з ковтанням.
• Проблеми з контролем видільних систем органів.
• Проблеми з зубами.
• Порушення і зниження слуху.
• Дитина не ходить, або хода не відповідає нормі, наприклад, хода на пальцях з вивертанням стопи.

Таким чином можна помітити, що ДЦП симптоми мають дуже широкий спектр, і зачіпають майже всі життєво важливі структури конституції людини.

Ознаки та симптоми хвороби часто можна виявити відразу після народження малюка, але деякі ознаки проявляються з часом, і дуже важливо на ранніх етапах їх помітити, так як раннє лікування і корекція запорука успішної адаптації та соціалізації дітей з ДЦП.

Рухові порушення є основними ознаками ДЦП, вік визначає вираженість симптомів, і їх вид, відповідно до нього, розрізняють три стадії захворювання:

Психічне здоров’я дитини з ДЦП

На тлі обтяжених органічних змін головного мозку можуть розвиватися вторинні психічні захворювання.

ДЦП може комбінуватися з розумовою відсталістю (УО), затримкою психічного розвитку (ЗПР), розладами емоційно-вольової сфери особистості (розлади аутистичного спектру), епілепсія і іншими психічними захворюваннями.

Часто психічна сфера у дітей з цим захворюванням не страждає, інтелект відповідає віковій нормі, і такі діти можуть вчитися в загальноосвітніх установах, або в інклюзивних класах.

Форми ДЦП

Дифференціацію форм ДЦП визначають особливості рухових порушень, а також характер та вираженість психічних відхилень, які можуть виникнути повторно. 

Варто зауважити, що першим лікарем, який об’єднав синдромокомлекс в єдину хворобу і виділив градацію форм захворювання, був Зігмунд Фрейд.

Класифікація форм ДЦП К.А. Семенової

У вітчизняній медицині використовується широко відома класифікація ДЦП К.А. Семенової. На сьогоднішній день виділяють шість основних форм ДЦП. Кожна має свою відмінну симптоматику і особливості конституції. Опис форм ДЦП виглядає так:

• Спастична диплегія – головна особливість цієї форми полягає в тому, що хвороба вражає в більшій мірі нижні кінцівку, провокуючи так звану Х-образну ходу. Це найпоширеніша форма ДЦП, вона має назву «Хвороба Літля». Відмінними рисами симптоматики виступають такі ознаки як: дизартрія, косоокість, ураження зорового нерва, що веде до зниження зору, порушення слуху, затримка психічного розвитку. За статистикою, дана форма ДЦП найбільш сприятлива до корекції і можливої ​​адаптації. Люди з такими особливостями при правильній корекції можуть функціонувати як здорові, маючи лише особливості ходи.
• Подвійна геміплегія – одна з найважчих форм, причина якої криється, в більшості випадків, в гіпоксії плода і має найважчі наслідки. Подібна форма може бути виражена по всьому тілу, або принесе більше шкоди верхнім кінцівкам. Найчастіше, подвійна геміплегія супроводжується епілептичними припадками і в деяких випадках мікроцефалією, яка носить вторинний характер. Хворі з цією формою ДЦП мають ряд психічних порушень, головною особливістю яких є повна відсутність мотивації. Саме через важкі порушення в конституції кінцівок, регулярним нападам і відсутності мотивації, діти, які страждають подібним недугом, потребують регулярної допомоги з боку дорослого в сфері самообслуговування.
• Гіперкінетична форма – є наслідком перенесеної гемолітичної хвороби у немовляти. Цю форму найкраще характеризують такі симптоми як зниження слуху, дизартрія, гіперкінези (мимовільні рухи), ністагм, паралічі і парези. Але головна відмінна риса – збережений інтелект у дитини. Діти з такими особливостями при правильній корекції можуть адаптуватися, закінчити школу і навіть отримати вищу освіту. Можуть самостійно здобувати навички самообслуговування.
• атоніко – астатична форма (атоністично-астатична) – головними характеристиками даної форми виступають низький м’язовий тонус, високі сухожильні рефлекси. Часто супроводжується порушенням діяльності мозочка, причиною якого є родова травма. У ще одному варіанті походження цієї форми ДЦП відмінністю виступає порушення функції кори в слідстві травмування. Переважно травмується лобова частина, що веде за собою ряд психічних особливостей і захворювань. ДЦП атоніко-астатичної форми часто супроводжується різними ступенями олігофренії, що не дозволяє дитині функціонувати самостійно.
• Геміплегічна форма – явною ознакою цієї форми є одностороннє ураження кінцівок, іноді рука може бути уражена більше. Крім того, більше уражено півкуля, протилежне скутою стороні. При цьому, глибина дефекту може варіюватися, тому діти можуть розвиватися повільніше, але все ж адаптуватися. Так само можлива затримка мовного розвитку. Іноді трапляються фокальні епілептичні напади.
• Змішана форма – іноді зустрічається синдромокомплекс, диференціювати який дуже складно. Ця форма може виступати і як найскладніша.

Діагноз та лікування ДЦП

Хвороба ДЦП проявляється з народження, але діагноз ДЦП ставиться не відразу, дуже важливо деякий час поспостерігати за розвитком немовляти, так як ряд неврологічних симптомів, що нагадують ДЦП можуть мати іншу етіологію. ДЦП діагноз дуже складний, в середньому до висновку про наявність цього захворювання лікарі приходять коли малюкові виповнюється рік, але все може варіюватися в залежності від тяжкості, частоти і глибини прояву симптомів.

Зараз існує безліч розробок, що дозволяють адаптувати дітей з ДЦП до життя. Займаючись з психологом, дитина може отримати всю необхідну інформацію, щоб бути досить розвиненою для своїх років. Крім того, існує безліч розробок в сфері лікувальної фізкультури для дітей з ДЦП.

Для діагностики ДЦП використовують ряд діагностичних методів і аналізів, серед яких основними є:

• Комп’ютерна томографія голови.
• Eльтразвукове обстеження мозку.
• Анкетування батьків.

Лікувати ДЦП можливо. В першу чергу, основними методами лікування виступають тренування фізичних функцій і робота над психічним розвитком дитини. Це сприяє зменшенню вираженості дефекту. Трудова терапія і фізіотерапія також сприяють поліпшенню рухової функції. Часто використовуються спеціальні ортопедичні пристрої накшталт ходунків і фіксаторів. Не менш важливі заняття з логопедом, так як мовний апарат страждає дуже виражено. Будь-яка корекція і лікування  індивідуальні, в силу виразності симптоматики, важливо займатися систематично. Батькам потрібно бути готовим до того, що це займе не мало часу, але результат обов’язково буде. Вже не раз спеціальним психологам і реабілітологам вдавалася адаптувати дитину і звести до можливого мінімуму рухові порушення. У такій ситуації важливо бути терплячими. Важливо пам’ятати, що при всій тяжкості захворювання, діти з ДЦП здатні любити і відповідати на любов. Деякі малюки, які мають збережений інтелект, успішні у навчанні і з часом здатні отримати  вищу освіту.

Щоб уникнути цього захворювання, слід серйозно ставитися до планування сім’ї та народження дитини. Майбутній матері необхідно стежити за своїм здоров’ям, позбутися, а краще і не мати, шкідливих звичок і, безумовно, ретельно обирати компетентного і досвідченого акушера. Знаючи всі фактори ризику можна не тільки скорегувати хворобу, а й уникнути її.

Психологічний супровід дитини з ДЦП

Дуже важливий психологічний супровід дитини протягом усього дитинства, так як фізіологічні відмінності від інших діток, можуть провокувати виникнення внутрішніх конфліктів, глибоких переживань дитини і поява високого рівня тривожності, агресивних проявів і інших психологічних проблем.

Процес хворобливого лікування також може негативно впливати на емоційну сферу малюка, що вимагає надання психологічної допомоги такій дитині.

Заняття з психологом можуть зняти психологічну напругу, подолати внутрішні конфлікти, знизити рівень тривожності, агресивності та стабілізувати психологічний стан дитини

При зниженому інтелекті діти потребують комплексної корекції фахівців: дефектолога, психолога, логопеда та інших фахівців.