Дитячі страхи

Які бувають дитячі страхи у відповідності з віком дитини. В яких випадках треба звертатись до психолога. Терапії, які рекомендовані для роботи з дитячими страхами.

Вікова періодизація дитячих страхів

Дитячі страхи властиві всім дітям, це нормальний стан, який входить в сукупність психологічних особливостей для певного вікового періоду. Звідси випливає, що у дитячих страхів є своя характерна вікова періодизація, яка також буде трохи відрізняється в залежності від статі дитини.

Приведемо приблизний перелік вікових страхів:

• у віці 3 років віковими страхами є: страх загубитися, чужих людей, лікарів, уколів.
• в 4 роки: страх темряви, перед тим, як заснути, страшних снів, казкових персонажів.
• в 5 років страх висоти, глибини, страх мами і тата, як і раніше можуть проявлятися нічні страхи.
• в 6-7 років страх залишитися вдома на самоті, страх померти, страх чужих людей.
• в 8-9 років страх смерті батьків, страх покарання, шкільні страхи.
• в 10-12 років-страх померти, страх нападу, страх тварин, висоти, глибини, страшних снів.

Як бачимо, деякі дитячі страхи, мають тенденцію зникати, а згодом знову проявлятися. Батькам та педагогам потрібно бути уважним до специфічних страхів дитини та страхам, які не входять до вікові рамки.

До специфічних страхів можна віднести: неофобії (страх всього нового); «Сенсорні страхи» певних звуків, освітлення, тактильних відчуттів (пов’язаних з порушеннями обробки сенсорної інформації); нічні страхи, які супроводжуються енурезом; нав’язливі страхи, страхи переслідування. Страхи, можна умовно розглядати як складові цеглинки психологічного розвитку дитини. Дитина вчиться з ними справлятися і / або знижується їх інтенсивність та успішно переходить на наступний щабель розвитку.

Справитися дитині зі страхами в першу чергу допомагають батьківська любов, розуміння, турбота і спільні ігри, в більш дорослому віці спільні розмови.

Якщо певний страх виник у зв’язку зі стресовим станом або психотравмуючої ситуації необхідно звернутися до психолога за консультацією або терапією.

Рекомендовані терапії:

• арт-терапія;
• пісочна терапія;
• ігрова терапія;
• КПТ (когнітивно-поведінкова терапія);
• использование техник из терапии сенсорной интеграции.