Затримка психічного розвитку

Діагноз ЗПР (затримка психічного розвитку). Симптоми ЗПР. Затримка психічного розвитку у дітей. Рекомендовані методики.

ЗПР (затримка психологічного розвитку) у дітей

Сама назва діагнозу вже розкриває суть стану дитини, яке полягає у відставанні в темпі розвитку психіки дитини від загальноприйнятих показників для даної вікової категорії.

Причинами ЗПР можуть бути органічне ураження головного мозку, неблагополучна соціальна ситуація розвитку (умови виховання), після перенесення дитиною хронічних захворювань в зв’язку із загальною інтоксикацією організму.

Симптоми ЗПР

• Відсталість в когнітивному розвитку в порівнянні з однолітками;
• Труднощі з оволодінням навиків читання, письма, арифметики;
• Часто спостерігаються прояви гіперактивності, проблемної поведінки; 
• Незначне порушення дрібної моторики; 
• Перевага ігрових мотивів над учбовими;
• Складності з дотриманням норм та правил (наприклад, шкільних);
• Незрілість емоційно-вольової сфери;
• Емоційна лабільність.

Важливою відмінністю ЗПР від розумової відсталості є здатність дітей продуктивно використовувати допомогу дорослого. Наприклад, під час виконання завдань дитина за допомогою дорослого може успішно з ними справлятися і це означає найближчу зону її розвитку. В разі правильно проведеної корекційної роботи фахівців в команді з батьками можна досягти великих успіхів в мінімізації (звичайно це також залежить і від інших факторів, наприклад від глибини ураження головного мозку).

Лікування ЗПР

У випадку із затримкою психічного розвитку мова йде швидше за все не про лікування, а про корекцію. Метою, якої є допомогти дитині оптимізувати роботу когнітивних процесів, розвинути емоційно-вольову сферу і як наслідок бути в рамках вікових показників психічного розвитку. Діти можу відвідувати дошкільні навчальні заклади та загальноосвітні (до 4 класу), в яких заняття будуть організовані за програмою ЗПР, також діти можуть навчатися і в інклюзивних класах. Також рекомендовані додаткові заняття з логопедом, корекційним педагогом, дитячим психологом. Не менш важливим є забезпечення дитини необхідною кількістю рухових активностей, спорту, рухливих ігор.

Ефективними напрямками в роботі з дітьми із ЗПР можуть бути: нейропсихологічна корекція, методика Марії Монтессорі, терапія сенсорної інтеграції, Томатіс терапія, Бос-терапія та інші. Перед початком будь-якої терапії та корекції важливо переконатися, що у фахівця належні підготовка і освіта.