Гіперактивність у дітей

Дата публікації

18.09.2021

Поняття синдрому гіперактивності у дітей, чи небезпечно це для дитини і для оточуючих її людей. Рекомендовані терапії для занять з гіперактивними дітьми. Причини виникнення та діагностика.

Гіперактивність: причини, ознаки, діагностика

«Гіперактивність», як явище, може розглядатись як особливість функціонування нервової системи дитини та в нормі. Як стан характерне для певного вікового періоду. Це означає, що багато батьків та вихователі, говорячи про дитину, можуть використовувати поняття «гіперактивна» (особливо в період з 3 до 5 років), але як правило, з часом «гіперактивна дитина» виростає і вся симптоматика зводиться нанівець. Дорослі часто можуть плутати дитячу активність, в рамках норми, з гіперактивністю, часом просто тому, що такій дитині потрібно приділяти більше уваги, він частіше травмується, у нього частіше виникають труднощі з однолітками. Інша річ клінічна гіперактивність.

Причини гіперактивності у дітей

Генетична обумовленість, в основному по лінії батька;
Органічне ураження головного мозку (неблагополучне протікання вагітності; недоношеність; черепно-мозгові травми та інтоксикація дитини);
Неблагополучні умови соціальної ситуації розвитку (в сім’ї, школі);
Морфологічні особливості головного мозку, особливо лобових відділів.

Ранні прояви синдрому гіперактивності

В 1-2 роки гіперактивність може проявлятися підвищеною нервозністю дитини, дратівливістю, плаксивістю, порушеннями сну.
В 3-4 роки вже можуть спостерігатись порушення дрібної моторики, імпульсивність, агресивні прояви.

Але, як правило, батьки починають звертатися до фахівця тільки на момент підготовки дитини до відвідування школи і / або на початковому етапі навчання. Гіперактивність, якщо вчасно не почати корекційну роботу, небезпечна тим, що призводить до поступової соціальної дезадаптації дитини, а часом і до делинкветної поведінки.

Діагностика гіперактивності у дитини

Для діагностики гіперактивності необхідно звернутися до фахівця та пройти ЕЕГ (електроенцефалограму). Також необхідно пройти консультацію у психіатра, невропатолога, психолога. Як правило, гіперактивність зустрічається частіше у хлопчиків, ніж у дівчаток. Гіперактивність часто супроводжується розладами сну, наявністю фобій, лабільністю емоцій, незрілістю емоційно-вольової сфери. Також гіперактивність може входити в симптоматичну картину інших нозологій, наприклад, аутизм, розумова відсталість, різні мовні та сенсорні порушення.

Що робити, якщо у дитини гіперактивність?

Важливим питанням для батьків залишається «що робити якщо у дитини гіперактивність?» «Які способи лікування?» По-перше батькам необхідно звернутися до фахівця, щоб переконатися, що це дійсно гіперактивність (а не просто особливості дитини або завищені вимоги до неї з боку батька) і виключити всі інші порушення / захворювання зі схожою симптоматикою. Рекомендовано звернутися до дитячого психіатра, педіатра, невропатолога, психолога. По-друге, вже маючи діагноз можна вибрати оптимальну індивідуальну стратегію для дитини.

Серед рекомендованих терапій для дітей з гіперактивністю можна виділити: поведінкову терапію, нейропсихологічну корекцію, холдинг терапію, Бос-терапію. При необхідності лікар також може призначити і фармакотерапію. Важливим залишаються фізичні навантаження – заняття спортом, плаванням. Метою є направити енергію дитини в продуктивне русло і навчити його регулювати свою поведінку.

«Гіперактивність у дітей», як явище, може розглядатись як особливість функціонування нервової системи дитини і в нормі. Як характерний стан для певного вікового періоду. Це означає, що багато батьків та вихователі, говорячи про дитину, можуть використовувати поняття «гіперактивний» (особливо в період з 3 до 5 років), але як правило, з часом «гіперактивна дитина» виростає та вся симптоматика зводиться нанівець. Дорослі часто можуть плутати дитячу активність, в рамках норми, з гіперактивністю, часом просто тому, що такій дитині потрібно приділяти більше уваги, він частіше травмується, у нього частіше виникають труднощі з однолітками.

Інша річ клінічна гіперактивність.