Що таке кінезіологія, кінезітерапія, та при яких захворюваннях її можна застосовувати. Навчання прикладної кінезіології.
З грецького кінезіології буквально означає – «наука про рухи». Кінезіологію застосовують при захворюваннях та ушкодженнях нервової системи, хребта. Вважається що в тілі людини зберігаються відповіді на більшість питань про себе, клітини з внутрішньоутробного періоду записують дані про важливі події. Така інформація впливає на стан органів та тканин, на їх здоров’я. Кожний м’яз пов’язаний з певним органом в тілі, і різного роду порушення у функціонуванні органів та систем, виражаються в м’язовій слабкості, особливості рухів, ходи, вираженні міміки обличчя та ін. Відповідно лікувати різні захворювання можна впливаючи на м’язи які пов’язані з хворим органом або системою. Розрізняють декілька схожих понять: кінезіологія, прикладна кінезіологія та кінезітерапія, але всі вони різні і потрібно внести ясність в їх значення. Кожне з понять має свої власні завдання і цілі, свої методи вивчення та області використання, але їх об’єднує рух.
Кінезіологія – це наука про рух тіла, вивчає біомеханіку, важливі принципи роботи м’язів тіла, структуру передачі нервово-м’язових імпульсів, особливості будови тіла, це комплексний метод вивчення балансування та взаємодії рухів у людини.
Прикладна кінезіологія – відноситься до альтернативної медицини, це комплексний підхід до здоров’я людини, який базується на функціональному дослідженні індивіда, включає аналіз пози тіла, рухи тіла, ходи, обсягу рухів, статичної та динамічної пальпації тіла, із застосуванням стандартних методів діагностики стану людини.
Кінезітерапія – це лікування рухів із застосуванням різних механізмів регуляцій рухів, при цьому сам пацієнт бере безпосередню, свідому та активну участь в лікуванні.
Порушення балансу в кожній з систем організму людини служить предметом прикладної кінезіології. Ці порушення балансу можуть вказувати на різні аномалії в органах та їх структурах або вказує на хвороби, а також дисбаланс може бути наслідком функціональних розладів. Порушення балансу проявляється слабкістю в м’язах (не парез). Головним діагностичним методом та одночасно методом контролю, є мануальне м’язове тестування. Воно виявляє проблемні зони, в яких є порушення балансу, фізичного, емоційного або енергетичного благополуччя пацієнта. Мануальне м’язове тестування допомагає виявити причини появи порушень балансу організму. Використовуючи прикладну кінезіологію можна встановити наявність синдромів та симптомів, провести аналіз, спрогнозувати подальший розвиток. «Мова тіла» інструмент лікування і діагностики, при цьому тіло може підказати що і як потрібно робити.
На порушення балансу в організмі вказують два головних, але не специфічних симптоми: біль та стомлюваність (в хронічній формі). Біль – є симптомом стресу. Переживання стресу викликає страждання, це переживання згодом притупляється, і переходить на підсвідомий рівень, а після – на рівень тіла. При цьому відбувається формування психосоматичного захворювання. До завдань кінезіології входить перетворити стресову ситуацію, змінити її, прибрати негативні емоції та стерти дані в тілі про це стресі, таким чином усунути причину хвороби.

Зняти стрес, підняти самооцінку, подолати конфліктні ситуації, виявити свідомі і підсвідомі причини депресії, проблем зі сном, відсутності інтересів, хронічної втоми, інших проблем і хвороб, подолати комплекси, і багато іншого.
Кінезіологічний сеанс
Кінезіологічні сеанс поділяють на:
Основний принцип терапії – триєдність здоров’я, яке включає три складових
В Україні функціонує асоціація прикладної кінезіології, де можна пройти курси і отримати сертифікат про закінчення курсів підвищення кваліфікації, проте це не дає права отримати медичну ліцензію, і практикувати. Тільки лікарі можуть на базі свого основного диплома освоїти і практикувати даний метод.